2-а хронiкиРозділ 29 |
|
1 |
|
2 І робив він угодне в Господніх оча́х, як усе, що робив був його ба́тько Давид. |
|
3 Він першого року свого царюва́ння, місяця першого відчини́в двері Господнього дому, і попра́вив їх. |
|
4 І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на схі́дню пло́щу, |
|
5 та й сказав їм: „Послухайте мене, Левити! Освяті́ться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і ви́несіть нечисть із святині. |
|
6 Бо наші батьки сироневі́рилися, і робили лихе́ в оча́х Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спи́ною до неї. |
|
7 Також замкну́ли вони двері притво́ру, і погасили лямпа́дки, а кадила не кадили, і цілопа́лення не прино́сили в святині для Ізраїлевого Бога. |
|
8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на га́ньбу, і на спусто́шення, і на посміхо́вище, як ви бачите своїми очи́ма. |
|
9 І ось попа́дали наші батьки від меча, а наші сини, і наші до́чки, і жінки наші в неволі за це! |
|
10 Тепер на моєму серці лежить скла́сти заповіта з Господом, Ізра́їлевим Богом, — і нехай Він відве́рне від нас жар гніву Свого. |
|
11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!“ |
|
12 І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів; |
|
13 а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія. |
|
14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл. |
|
15 І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за нака́зом царськи́м у справах Господніх, щоб очистити Господній дім. |
|
16 І повхо́дили священики до сере́дини Господнього дому на очи́щення. І повино́сили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли́ це, щоб винести назо́вні до долини Кедро́н. |
|
17 І зачали́ вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притво́ру. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчи́ли. |
|
18 І ввійшли вони в сере́дину дому до царя Єзекії та й сказали: „Очистили ми ввесь Господній дім, і же́ртівника цілопа́лення, та всі його речі, і стіл укладання хлібі́в та всі його речі. |
|
19 А всі ті речі, які цар Ахаз занеха́в був за свого царюва́ння, коли спроневі́рився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім же́ртівником“. |
|
20 І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому. |
|
21 І привели́ вони сім биків, і сім барані́в, і сім ове́чок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Ааро́новим синам, священикам, прине́сти це в жертву на Господньому же́ртівнику. |
|
22 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли́ кров і покропи́ли на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали ове́чок, і покропили ту кров на жертівника. |
|
23 І привели́ козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них. |
|
24 І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очи́стили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопа́лення та цю жертву за гріх. |
|
25 І поставив він Левитів Господнього дому з цимба́лами, з а́рфами та з ци́трами, за нака́зом Давида та Ґада, царе́вого прозорли́вця, та пророка Ната́на, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його. |
|
26 І постава́ли Левити з Давидовим знаря́ддям, а священики — із су́рмами. |
|
27 І сказав Єзекі́я принести цілопа́лення на жертівника. А коли розпочали́ цілопа́лення, зачався спів Господе́ві та звуки су́рем і музи́чного знаря́ддя Давида, Ізраїлевого царя. |
|
28 І ввесь збір вклонився, і співаки́ співали, а су́рми сурми́ли, — це все аж до кінця цілопа́лення! |
|
29 А як скінчи́ли прино́сити жертву, попа́дали навко́лішки цар та всі, що були з ним, і вклони́лися. |
|
30 І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорли́вця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклоня́лися до землі. |
|
31 І відпові́в Єзекі́я й сказав: „Тепер ви освя́чені для Господа. Підійдіть, і приведі́ть жертви та при́носи вдячні для Господнього дому“. І привів збір жертви та при́носи вдячні, і кожен, хто мав жертве́нне серце, — прино́сив цілопа́лення. |
|
32 І було число цілопа́лення, що спрова́див збір: худоби великої — сімдеся́т, барані́в — сотня, ове́чок — двісті, для цілопа́лення Господе́ві все це. |
|
33 А для святости: худоби великої — шість сотень, а худоби дрібно́ї — три тисячі. |
|
34 Тільки священиків було мало, і не могли́ вони обдира́ти шкур зо всіх цілопа́лень; і допомага́ли їм їхні брати Левити аж до скі́нчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освя́чення, аніж священики. |
|
35 І також було багато па́лень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопа́лення. І так була відновлена служба Господнього дому. |
|
36 І радів Єзекі́я та ввесь народ тим, що́ Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподі́вано! |
2-я ЛетописьГлава 29 |
|
1 |
|
2 Езекия делал то, что Господь считал правильным, и поступал, как его предок Давид. |
|
3 |
|
4 Езекия собрал вместе священников и левитов и, встретившись с ними на открытой площади с восточной стороны храма, сказал: |
|
5 |
|
6 Наши предки оставили Господа и творили то, что было злом в Его глазах. Они отвернулись от дома Господа и отказались следовать за Ним. |
|
7 Они закрыли двери храма и дали огню в светильниках погаснуть. Они перестали сжигать благовонное курение и приносить жертвы всесожжения Богу Израиля на святом месте. |
|
8 Тогда Господь сильно разгневался на народ Иудеи и Израиля и так наказал их, что другие народы испугались и ужаснулись, увидев это. Они сами стали смеяться над людьми, жившими в Иудее, и кричать оскорбления в их сторону. Вы знаете, что всё это правда, так как вы видели всё своими глазами. |
|
9 Именно поэтому наши предки были убиты в битве, а наши сыновья, дочери и жёны были взяты в плен. |
|
10 Теперь я, Езекия, решил заключить соглашение с Господом, Богом Израиля. Тогда Он отвратит от нас Свой гнев. |
|
11 Итак, сыновья мои, не ленитесь и не теряйте попусту времени. Господь выбрал вас, чтобы служить Ему в храме и сжигать благовонное курение в Его честь». |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 Священники вошли во внутреннюю часть храма Господа и вынесли всё нечистое, что нашли в храме Господа, во двор. Затем левиты унесли всё нечистое к потоку Кедрон. |
|
17 В первый день первого месяца левиты начали готовиться к священной службе. На восьмой день месяца они пришли к веранде храма Господа. Ещё восемь дней они освящали храм Господа, а на шестнадцатый день первого месяца закончили освящение. |
|
18 Затем они пошли к царю Езекии и сказали ему: |
|
19 Во времена, когда Ахаз был царём, он восстал против Бога. Он выбросил много предметов, которые находились в храме. Но мы починили их и подготовили для особого использования, и вот они теперь перед алтарём Господа». |
|
20 |
|
21 Они привели семь быков, семь баранов, семь ягнят и семь козлят в жертву за грех, за царство Иудеи, за святилище, чтобы очистить его, и за народ Иудеи. Царь Езекия приказал священникам, которые были потомками Аарона, принести этих животных на алтарь Господа. |
|
22 Священники закололи быков, собрали кровь и окропили бычьей кровью алтарь. Затем священники закололи баранов и окропили алтарь бараньей кровью. Затем они закололи ягнят и окропили алтарь их кровью. |
|
23 Священники привели козлят и поставили их перед царём и всем собравшимся народом. Козлята были приношением за грех. Священники положили руки на козлят, закололи их и совершили приношение за грех кровью козлят на алтаре, чтобы Бог простил грехи народа Израиля. Царь сказал, что жертва всесожжения и приношение за грех должны быть совершены за весь народ Израиля. |
|
24 |
|
25 |
|
26 Левиты стояли с музыкальными инструментами Давида, а священники стояли со своими трубами. |
|
27 Тогда Езекия приказал принести жертву всесожжения на алтаре. Когда началось приношение жертвы всесожжения, началось и пение Господу. Трубили трубы и звучали инструменты Давида, израильского царя. |
|
28 Всё собрание склонилось в молитве, музыканты пели, а трубачи трубили в трубы, пока приношение жертвы всесожжения не закончилось. |
|
29 |
|
30 Царь Езекия и его приближённые приказали левитам, чтобы они прославляли Господа. Они пели песни, которые написал Давид и провидец Асаф. Они прославляли Бога с радостью и поклонялись Богу, встав на колени. |
|
31 Езекия сказал: |
|
32 |
|
33 Священных жертв Господу было шестьсот быков и три тысячи овец и козлят; |
|
34 священников же было мало, и они не могли закалывать и сдирать кожу со всех всесожжений. Поэтому их родственники, левиты, помогали им, пока не была закончена работа и пока другие священники не подготовились к священной службе. Левиты тщательнее готовились к священной службе Господу, чем священники. |
|
35 Было принесено много жертв всесожжения, жира приношений содружества и возлияний. Так служба в храме Господа была восстановлена. |
|
36 Езекия и весь народ были счастливы тем, что Бог приготовил для Своего народа, а также из-за того, как быстро всё произошло. |
2-а хронiкиРозділ 29 |
2-я ЛетописьГлава 29 |
|
1 |
1 |
|
2 І робив він угодне в Господніх оча́х, як усе, що робив був його ба́тько Давид. |
2 Езекия делал то, что Господь считал правильным, и поступал, как его предок Давид. |
|
3 Він першого року свого царюва́ння, місяця першого відчини́в двері Господнього дому, і попра́вив їх. |
3 |
|
4 І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на схі́дню пло́щу, |
4 Езекия собрал вместе священников и левитов и, встретившись с ними на открытой площади с восточной стороны храма, сказал: |
|
5 та й сказав їм: „Послухайте мене, Левити! Освяті́ться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і ви́несіть нечисть із святині. |
5 |
|
6 Бо наші батьки сироневі́рилися, і робили лихе́ в оча́х Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спи́ною до неї. |
6 Наши предки оставили Господа и творили то, что было злом в Его глазах. Они отвернулись от дома Господа и отказались следовать за Ним. |
|
7 Також замкну́ли вони двері притво́ру, і погасили лямпа́дки, а кадила не кадили, і цілопа́лення не прино́сили в святині для Ізраїлевого Бога. |
7 Они закрыли двери храма и дали огню в светильниках погаснуть. Они перестали сжигать благовонное курение и приносить жертвы всесожжения Богу Израиля на святом месте. |
|
8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на га́ньбу, і на спусто́шення, і на посміхо́вище, як ви бачите своїми очи́ма. |
8 Тогда Господь сильно разгневался на народ Иудеи и Израиля и так наказал их, что другие народы испугались и ужаснулись, увидев это. Они сами стали смеяться над людьми, жившими в Иудее, и кричать оскорбления в их сторону. Вы знаете, что всё это правда, так как вы видели всё своими глазами. |
|
9 І ось попа́дали наші батьки від меча, а наші сини, і наші до́чки, і жінки наші в неволі за це! |
9 Именно поэтому наши предки были убиты в битве, а наши сыновья, дочери и жёны были взяты в плен. |
|
10 Тепер на моєму серці лежить скла́сти заповіта з Господом, Ізра́їлевим Богом, — і нехай Він відве́рне від нас жар гніву Свого. |
10 Теперь я, Езекия, решил заключить соглашение с Господом, Богом Израиля. Тогда Он отвратит от нас Свой гнев. |
|
11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!“ |
11 Итак, сыновья мои, не ленитесь и не теряйте попусту времени. Господь выбрал вас, чтобы служить Ему в храме и сжигать благовонное курение в Его честь». |
|
12 І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів; |
12 |
|
13 а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія. |
13 |
|
14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл. |
14 |
|
15 І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за нака́зом царськи́м у справах Господніх, щоб очистити Господній дім. |
15 |
|
16 І повхо́дили священики до сере́дини Господнього дому на очи́щення. І повино́сили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли́ це, щоб винести назо́вні до долини Кедро́н. |
16 Священники вошли во внутреннюю часть храма Господа и вынесли всё нечистое, что нашли в храме Господа, во двор. Затем левиты унесли всё нечистое к потоку Кедрон. |
|
17 І зачали́ вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притво́ру. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчи́ли. |
17 В первый день первого месяца левиты начали готовиться к священной службе. На восьмой день месяца они пришли к веранде храма Господа. Ещё восемь дней они освящали храм Господа, а на шестнадцатый день первого месяца закончили освящение. |
|
18 І ввійшли вони в сере́дину дому до царя Єзекії та й сказали: „Очистили ми ввесь Господній дім, і же́ртівника цілопа́лення, та всі його речі, і стіл укладання хлібі́в та всі його речі. |
18 Затем они пошли к царю Езекии и сказали ему: |
|
19 А всі ті речі, які цар Ахаз занеха́в був за свого царюва́ння, коли спроневі́рився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім же́ртівником“. |
19 Во времена, когда Ахаз был царём, он восстал против Бога. Он выбросил много предметов, которые находились в храме. Но мы починили их и подготовили для особого использования, и вот они теперь перед алтарём Господа». |
|
20 І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому. |
20 |
|
21 І привели́ вони сім биків, і сім барані́в, і сім ове́чок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Ааро́новим синам, священикам, прине́сти це в жертву на Господньому же́ртівнику. |
21 Они привели семь быков, семь баранов, семь ягнят и семь козлят в жертву за грех, за царство Иудеи, за святилище, чтобы очистить его, и за народ Иудеи. Царь Езекия приказал священникам, которые были потомками Аарона, принести этих животных на алтарь Господа. |
|
22 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли́ кров і покропи́ли на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали ове́чок, і покропили ту кров на жертівника. |
22 Священники закололи быков, собрали кровь и окропили бычьей кровью алтарь. Затем священники закололи баранов и окропили алтарь бараньей кровью. Затем они закололи ягнят и окропили алтарь их кровью. |
|
23 І привели́ козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них. |
23 Священники привели козлят и поставили их перед царём и всем собравшимся народом. Козлята были приношением за грех. Священники положили руки на козлят, закололи их и совершили приношение за грех кровью козлят на алтаре, чтобы Бог простил грехи народа Израиля. Царь сказал, что жертва всесожжения и приношение за грех должны быть совершены за весь народ Израиля. |
|
24 І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очи́стили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопа́лення та цю жертву за гріх. |
24 |
|
25 І поставив він Левитів Господнього дому з цимба́лами, з а́рфами та з ци́трами, за нака́зом Давида та Ґада, царе́вого прозорли́вця, та пророка Ната́на, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його. |
25 |
|
26 І постава́ли Левити з Давидовим знаря́ддям, а священики — із су́рмами. |
26 Левиты стояли с музыкальными инструментами Давида, а священники стояли со своими трубами. |
|
27 І сказав Єзекі́я принести цілопа́лення на жертівника. А коли розпочали́ цілопа́лення, зачався спів Господе́ві та звуки су́рем і музи́чного знаря́ддя Давида, Ізраїлевого царя. |
27 Тогда Езекия приказал принести жертву всесожжения на алтаре. Когда началось приношение жертвы всесожжения, началось и пение Господу. Трубили трубы и звучали инструменты Давида, израильского царя. |
|
28 І ввесь збір вклонився, і співаки́ співали, а су́рми сурми́ли, — це все аж до кінця цілопа́лення! |
28 Всё собрание склонилось в молитве, музыканты пели, а трубачи трубили в трубы, пока приношение жертвы всесожжения не закончилось. |
|
29 А як скінчи́ли прино́сити жертву, попа́дали навко́лішки цар та всі, що були з ним, і вклони́лися. |
29 |
|
30 І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорли́вця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклоня́лися до землі. |
30 Царь Езекия и его приближённые приказали левитам, чтобы они прославляли Господа. Они пели песни, которые написал Давид и провидец Асаф. Они прославляли Бога с радостью и поклонялись Богу, встав на колени. |
|
31 І відпові́в Єзекі́я й сказав: „Тепер ви освя́чені для Господа. Підійдіть, і приведі́ть жертви та при́носи вдячні для Господнього дому“. І привів збір жертви та при́носи вдячні, і кожен, хто мав жертве́нне серце, — прино́сив цілопа́лення. |
31 Езекия сказал: |
|
32 І було число цілопа́лення, що спрова́див збір: худоби великої — сімдеся́т, барані́в — сотня, ове́чок — двісті, для цілопа́лення Господе́ві все це. |
32 |
|
33 А для святости: худоби великої — шість сотень, а худоби дрібно́ї — три тисячі. |
33 Священных жертв Господу было шестьсот быков и три тысячи овец и козлят; |
|
34 Тільки священиків було мало, і не могли́ вони обдира́ти шкур зо всіх цілопа́лень; і допомага́ли їм їхні брати Левити аж до скі́нчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освя́чення, аніж священики. |
34 священников же было мало, и они не могли закалывать и сдирать кожу со всех всесожжений. Поэтому их родственники, левиты, помогали им, пока не была закончена работа и пока другие священники не подготовились к священной службе. Левиты тщательнее готовились к священной службе Господу, чем священники. |
|
35 І також було багато па́лень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопа́лення. І так була відновлена служба Господнього дому. |
35 Было принесено много жертв всесожжения, жира приношений содружества и возлияний. Так служба в храме Господа была восстановлена. |
|
36 І радів Єзекі́я та ввесь народ тим, що́ Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподі́вано! |
36 Езекия и весь народ были счастливы тем, что Бог приготовил для Своего народа, а также из-за того, как быстро всё произошло. |